- заначити
- -чу, -чиш, док.; зана́чувати, -ую, -уєш, недок.; перех., розм.Затаїти (затаювати), приховати (приховувати).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
заначити
Смотреть что такое "заначити" в других словарях:
заначувати — див. заначити … Український тлумачний словник
